А

Абрис – схематичне креслення ділянки місцевості у масштабі з зазначенням виміряних відстаней та ін. даних, виконане олівцем від руки.

Авторський оригінал (топографія) - чистовий рисунок карти ділянки, виконаний укладачем в камеральних умовах, у певній формі, зручній для підготовки карти до видання.

Аерофотознімок – фотографія місцевості,    що зроблена з літака певним способом.

Аварійна ситуація – ситуація, яка могла б закінчитись трагічно, якщо б туристи не знайшли вихід із критичного положення чи рятувальники не виручили їх.

Азимут – двогранний кут між напрямком на північ і вертикальною площиною, що відлічується від напрямку на північ за годинниковою стрілкою. Бувають  азимути дійсний і  магнітний. Дійсний азимут – це кут між площиною географічного     (дійсного) меридіана та лінією візування чи напрямом руху. Магнітний   азимут   -  кут між площиною магнітного меридіана і лінією візування чи  напрямом руху.

Азимутально поєднані точки спортивної  карти – це точки  чи  об’єкти, невидимі одна від іншої, які  спортсмен пов’язує за допомогою точного азимута в процесі орієнтування.

Айс-фіфі – аналог льодового молотка, призначається для проходження крутих льодових ділянок.

Айсбайль – комбінація укороченого льодоруба з молотком. Застосовується для рубання сходин на льодових схилах і забивання гаків, виключає необхідність нести з собою молоток.

Альпеншток – довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на гірські вершини, льодовики, в гірських  походах.

Альпініада – масові навчальні, спортивні змагання з альпінізму.  

Анорака – довга, нижче колін, куртка без розрізу, надівається  через голову, має впереді кишеню і застіжку-блискавку. Наявний капюшон.

Анемометр – прилад для визначення швидкості і напрямку вітру, має різні конструкції.

Асиметрія форм рельєфу – неоднакова крутизна схилів, гір.

Астролябія  - найпростіший топорафічний інструмент для вимірювання магнітних азимутів, горизонтальних кутів та знімання предметів (ситуації) способом засічок. Замінений досконалішим приладом – теодолітом. Використовується в основному в навчальних цілях.

Б

Базис  - робоча основа для знімання місцевості. Має вигляд прямої лінії (8-15км), довжина якої, магнітний азимут, відносна й абсолютна висоти кінцевих точок вимірюється з високою точністю. Під час створення на ділянці знімання робочої основи у вигляді полігона Б. Є кожна його сторона. З кінцевих точок Б. Як точок знімання (станцій) знімають об’єкти способом засічок.

Баранкоси – глибокі борозни типу крутостінних ярів, які радіально прорізують схили вулкана від кратера до підошви.

Баранячі лоби(Г.Р.) – скелясті виступи корінних порід на дні чи схилі ущелини, що згладилися в результаті руху льодовика.

Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Балкон (Г.Р.) - окремий горизонтальний майданчик на стіні.

Безпека в галузі туризму – сукупність  факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення  прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Бергштрих – коротка лінія – умовне позначення на карті напрямку схилу, якщо рельєф зображено горизонталями.

Берегові морени – розташовані по обидва боки язика льодовика, високо підняті над ним гряди.

Бівуак – це місце відпочинку учасників подорожі, де вони харчуються, сплять і готуються до наступних переходів.

Болдерінг – лазіння на невисокі скелі ( до 8 метрів) без страховки. Його суть полягає у використанні максимальної сили та техніки для подолання гранично складних маршрутів.

Бунгало – це заміські окремо розташовані будівлі, що мають окремий вхід, містять одну чи декілька кімнат та розраховані на розміщення однієї або двох сімей (пар).

Бусоль – геодезичний інструмент для вимірювання магнітних азимутів і румбів напрямів та знімання ситуації всередині ділянок місцевості у процесі планового (горизонтального) культовимірювального знімання.

В

Ваучер -  форма письмового договору на туристичне або  екскурсійне обслуговування.

Вершина (Г.Р.) – верхня вища частина масиву, гори чи підвищеної ділянки гребеню хребта.

Взаємна страховка – ряд запобіжних заходів, що здійснюються  зв’язкою туристів, що з  метою страховки зв’язались однією мотузкою  при одночасному рухові групи.

Взяття КП -  дії спортсмена в околицях КП, що завершуються знаходженням знака КП і відмітками  наявними засобами контролю.

Відносна помилка – відношення помилки виміру будь-якої величини до самої величини. Як правило, вимірюється у відсотках.

Від’ємні форми рельєфу – відносно пониженні (увігнуті) форми земної поверхні, які лежать нижче середнього умовного гіпсометричного рівня даної ділянки місцевості, наприклад, низовина, котловина, западина, вирва, яма, долина ріки.

Відроджений  льодовик (Г.Р.) – утворюється з обломків долиного льодовика, коли його кінець при переломі ложа обламується і падає вниз. Брили накопичуються і змерзаються в новий льодовик, що продовжує рухатися.    

Візуально поєднані точки спортивної карти – точки чи об’єкти, що знаходяться в межах  прямої видимості, які спортсмен пов’язує одну з іншою в процесі орієнтування.

Візирна лінійка — тригранна призма завдовжки 15—25 см для візування (суміщення візирної лінії з напрямом на обрану точку) та креслення лінії візування на плані у процесі куто-вимірювального знімання, тобто знімання з планшетом.

Висячий  хід – розімкнутий хід, початок чи кінець якого знаходиться у відомій точці, наприклад, базовій чи твердій, а інша крайня точка невідома.

Висяча долина (Г.Р.) – бічна долина, дно якої розміщене значно вище дна магістральної долини, а кінець круто обривається, утворюючи гирлову сходинку.

Висячий льодовик (Г.Р.) – залягає на крутих схилах гори чи хребта. Має слаборозвинутий язик, який, не досягаючи долини, обламується, утворюючи льодяні обвали.

Викопіровка (з топооснови) - робочий матеріал, на якому зміст топооснови і зйомного обгрунтування ділянки  скопійованого на один лист пластику і підготовлено до польових робіт.

Висота  січення рельєфу (h) – відстань по вертикалі між двома сусідніми сікучими площинами одного рівня.

Виступ – підвищення на схилі, поперечний  профіль якого має  незначний чи горизонтальний.

Вид спортивного туризму   (ВСТ) – об’єднання туристських спортивних заходів (спортивних туристських походів, змагань) за характерним способом пересування або іншими визначальними умовами їх проведення, що здійснюються відповідно до затверджених в установленому порядку Правил зі спортивного туризму.До видів спортивного туризму належать: пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, автомототуризм,  вітрильний та спелеологічний.

Види туризму – (згідно Закону України "Про туризм”) дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для інвалідів, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, самодіяльний тощо.

Висота – відстань точки фізичної поверхні Землі уздовж прямовисної лінії від певної рівневої поверхні. В. Предмета від рівня моря називається абсолютною, а від будь-якої іншої рівневої поверхні – відносною.

Виступ( Г.Р.) – окрема частина скелі, що різко виступає над рівнем стіни або скелі, яку можна обхопити пальцем чи руками, накинути мотузку для страховки або спуску.

Вихідний картографічний матеріал – топографічні карти, масштабів 

1:25 000 і 1:10000, топографічні плани, матеріали аерофотозйомки, плани лісового землевпорядкування, що використовують за основу при створенні спортивної карти. 

Внутрішній  туризм – подорож в межах України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Внутрішня морена (Г.Р.) – обломки породи, що вглибились в товщину льодовика через тріщини чи провалилися в сніг фірнового басейну.

Водорозділ – структурна  лінія  рельєфу, що з’єднує найвищі точки двох протилежних схилів додатніх елементів чи форм рельєфу.

Гаки – пристрої, які служать для організації страховки при подоланні скелястих і льодових рельєфів. Г. бувають льодові, скельні, багаторазового чи одноразового використання і т.д.

Географічна  карта – це зменшене узагальнене зображення земної поверхні на площині, зроблене в певній картографічній проекції за допомогою умовних знаків.

Гексогаз – пічка,   яка використовується для приготування  їжі, обогріву намету і сушки речей. Г. складається із металічного циліндру з отворами і дна з асбесту. Топливо  - в основному сухе  горюче.

Геодезична  основа – мережа  закріплених на місцевості планових і висотних точок, що використовується для створення топографічних карт і прив’язування  "до натури” проектів інженерних споруд.

Геодезичні прилади — прилади вимірювальних робіт під час створення опорних геодезичних пунктів, інженерних споруд і топографічного знімання території. Геодезичні прилади поділяються на чотири основні групи: для лінійних вимірювань

 (далекомір, світлодалекомір, радіодалекомір тощо), кутових вимірювань (бусоль, теодоліт, фототеодоліт, пасажні інструменти тощо), визначення перевищень (нівеліри) і комплексних знімань (мензула з кіпрегелем та ін.).

Гідронім – власна назва будь якого об’єкту гідрографії: моря, озера, ріки, каналу тощо.

Гірський масив – окрема група гір, яка має в середині себе невеликі перепади висот.

Гірський ланцюг (Г.Р.) – серія хребтів великої протяжності.

Гірська група (Г.Р.) – відокремлена ділянка гір, компактна система хребтів і гірських масивів, відокремлена від інших гірських груп глибокими, широкими долинами і низькими сідловинами.

Глікт – обривчастий уступ типу крутого схилу куести, зазвичай складений з вапняків.

Глетчер – див. льодовик.

Глобус – модель земної кулі, що зображає всю земну поверхню із збереженням геометричної подібності контурів суші, океанів і морів і співвідношення їх площ.

Гномон – древній астрономічний інструмент, що складається з вертикального стержня на горизонтальній площадці.

Горизонт – лінія на відкритій місцевості, по якій небо ніби межує з земною поверхнею (видимий горизонт). Діаметр видимого Г. (далекістьГ.) збільшується з висотою місця спостереження; з висоти ока людини зростом 1,5 м він становить 4-5 км; з 7 м – 10 км, з 31 – 20 км.

Горизонтальне прокладення — проекція похилої лінії місцевості на рівневу поверхню проектування її точок у напрямі виска, тобто прямими лініями, перпендикулярними до горизонтальної площини. На планах і топографічних картах у заданому масштабі зображають горизонтальні прокладення ліній, що завжди коротші за похилі лінії місцевості. На земній поверхні вимірюємо довжину похилих ліній D і кут нахилу V, на план чи карту наносимо їх горизонтальне прокладення, вичислене за формулою d = D соs v. Горизонтальне прокладення коротше від похилої лінії: при куті нахилу 5⁰ — на 0,4 %, 10°— 15%, 15⁰—3,5 %.

Горизонталь (рельєфу) – лінія  перетину сікучої  площини   одного рівня з поверхнею схилу, спроектована на горизонтальну площину.

Гори – це ділянки земної  поверхні, високо підняті над навколишньою місцевістю та мають дуже розчленований рельєф. Низькі Г.  – до 1000м., середні 1000-2000 м, високі понад 2000м.  на рівнем моря.

Готель – заклад розміщення туристів, що надає готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів

"Говерляна” – масове сходження на г. Говерла в Карпатах.

Гребінь (Г.Р.) – лінія, що є місцем з’єднання протилежних схилів гори, хребта. Є гострі, заокруглені, пилкоподібні, зазубрені гребені.
Грот (Г.Р.) – велика промоїна в кінці язика льодовика, звідки витікають талі води. 

Групи умовних знаків – це групи знаків, які  класифікують знаки по приналежності до визначених компонентів  рельєфу.

Гряда (Г.Р.)  - вузька, витягнуте  підвищення з крутими схилами, плоскою чи округлою вершиною і різко вираженою лінією  підошви. 

«Гумова» карта – образна модель карти, в якій погрішності зображення моделюються деформацією гумової плівки.

Д

Далекомір – прилад для вимірювання відстаней: виділяють Д. оптичні, акустичні, світлодалекоміри, радіодалекоміри. Використовуються при геодезичних роботах, у навігації, військовій справі.

Даунхіл  - швидкісний спуск з гори на гірському велосипеді.

Денудація (Г.Р.) – сукупність процесів зносу і переносу ( водою, вітром, льодом, дією сили тяжіння) продуктів руйнування гірських порід.

Делювій (Г.Р.) – накопичення рихлих продуктів вивітрювання гірських порід, що утворюються біля підніжжя і в нижніх частинах схилів височини в результаті змивання їх дощовими потоками, талими водами, а також внаслідок переміщення частинок грунту під впливом сили тяжіння.

Дирекційний кут  - кут між вертикальною лінією координатної сітки топографічної карти і напрямом на задану точку; відраховується за годинниковою стрілкою.

Дистанція змагань з ВСТ – траса змагань від старту до фінішу.

Дно – найнижча точка від’ємного елемента чи форми рельєфу.

Долина – подовжена форма рельєфу, утворена сполученням двох схилів, перетин яких створює нижчу смугу дна долини, зазвичай зайняту руслом постійного чи пересихаючого водотоку.

Донна моренна (Г.Р.) – накопичення обломків породи, які проникли під льодовик через наскрізні тріщини, а також відірвані від ложа шматки породи.

Долинний льодовик (Г.Т.) – має чітко виражену область живлення (сніжно-фірновий басейн) і язик, що спускається в долину. Льодовик, який зливається з декількох потоків, називається складним.

Допоміжна горизонталь (рельєфу) – горизонталь, що  проведена через ціле  січення, яке  прийнято для  даної карти.

Додаткові форми рельєфу – відносно при підняті над навколишньою поверхнею ділянки на відміну від від’ємних форм рельєфу.  Додатні форми рельєфу мають різноманітне походження, розміри: гірські хребти, плато,  горби, горбочки, в мікрорельєфі – купини.

Е

Екер  - портативний геодезичний інструмент для побудови на місцевості кутів, кратних 90º або 45º.

Екліметр – портативний геодезичний інструмент для вимірювання ( з точністю 0,1) кутів нахилу на місцевості.

Екстрактор Абалакова – пристрій для виймання  скельних гаків. Виготовляється із титанових сплавів.

Екологія – це  наука  про захист природи, всіх її параметрів; атмосфери, вод, рослинного і  твариного світу – це і є навколишнє середовище.

Екотуризм – вид сільського туризму, що передбачає відвідування ту­ристами територій, що мають при­родничу, культурологічну, етнографічну цінність

Експедиція – це туристська подорож пошукового характеру з метою дослідження, вивчення об’єктів ( археологічних, геологічних, географічних, ботанічних, історичних тощо).

Елемент рельєфу – найпростіша складова частина рельєфу. До елементів належать: характерні точки, структурні лінії, найпростіші  просторові елементи.

Еолові відкладення – піщані і глинисті відкладення, що утворилися внаслідок накопичення перенесених вітром частинок.

Ерозія(Г.Р.) – процес руйнування гірських порід водним потоком.

 Етап дистанції змагань з ВСТ – обмежена і чітко визначена частина спортивної дистанції. Етапами змагань можуть бути подолання природних та штучних перешкод, виконання технічних прийомів, спеціальних завдань тощо.

Етимологія  - винекнення географічної  назви.

Етнонім -  назва будь якого етносу: етнічної групи, національності, народу, племені, роду тощо.

   Ж

«Жандарм» (Г.Р.) – другорядний пік на підступах до головного піка гребня.

Жереп    - карликова    гірська сосна, росте вище лісової смуги густими зарослями висотою до 3 м, стелиться по землі, утворюючи криволісся.

Жолоб (Г.Р.) – вузька і неглибока улоговина.

З

Заданий час – це час, відведений команді (учаснику) на проходження  дистанції або  частини дистанції. Після завершення заданого часу дії команди по проходженню дистанції припиняються, призначається передбачений Правилами штраф і команда (учасник) продовжує долати дистанцію.